Санса в природі, санса вдома :)
Можна, напевно, почати статтю сухувато, як у Вікіпедії, довго і нудно розповідати, що санса – відносяться до спаржевим, або вже й не до спаржевим, а до Драценам, перераховувати види і де зростає. Але, залишимо це Вікіпедії, мабуть. А я просто покажу
Почнемо, як завжди, з природи.
Мені сансевіеріі зустрічалися в декількох місцях недалеко від південно-східного узбережжя ПАР, на ділянці від Порту Елізабет до Іст-Лондона, може трохи далі, вздовж траси, на відкритих місцях. У листопаді там була страшна посуха, хоча по таблиці опадів в цьому місці дощі випадають досить рясні. Тим не менш зустрічні річки були практично пересохлі, крім кількох великих річок, але там нам сансевіеріі не зустрічалися.
Ми звикли, що в горщику санса ростуть досить тісно, утворюючи суцільну стіну з листя. У природі їх ніщо не обмежує, тому там одна рослина займає приблизно два метри в довжину і в ширину
Листя у сансевиерий сукулентні, спрямовані вертикально вгору, оскільки рослини ростуть на сонці, і це необхідно, щоб зменшити випаровування вологи і уникнути сонячних опіків. У сильну посуху розетки всихають, листя скукоживаются, вся основна волога йде в повзуть кореневища і нирки, щоб пережити посуху. Знову ж таки – захист від пожеж, наземна частина згорить – не страшно, коріння-то залишаться!
Зате після перших дощів листя розправляться, і рослина зацвіте.
Що за вид ми побачили, точно сказати не можу, схоже на звичайну трисмугову, але хто знає. Листя коротше і ширше. Буду вдячна за допомогу у визначенні, якщо хтось добре розбирається в них.
Ось фотки з першого місця:
І з другого, де вони росли по берегах пересохлої річки Канду (Candu)в компанії з гігантськими Алое Марлота (Aloe marlothii):
В принципі, цілком зрозуміло, як вони ростуть у природі. Отже вдома з ними треба обходитися схожим чином: виховувати в піщано-дернової землі в просторих горщиках-мисках, тримати на сонці, на південних вікнах з легкої притенкой. Влітку корисно виносити на вулицю. Температура від +7 до +35, взимку прохолодніше. У сильну спеку бажано рідше поливати, імітуючи засуху. У будь-якому випадку, просушування корисні.
А позаминулої зими, в мінус 10, пішла викидати сміття на смітник і виявила горщик з пишною сансой. Вже кому і навіщо знадобилося викидати таку рослину в мороз, навіть і не знаю.
Зрозуміло, рослина було забрано, але, оскільки мені ставити нікуди, було поставлено на підвіконня на сходовому майданчику. Батареї на нашому поверсі немає, колись давно вона потекла, житлоконтора її зняла, а нову так і не поставила. Тільки теплий стояк проходить на наступний поверх. Температура взимку на майданчику 14-15 градусів. Кілька днів сансевієрія відтавала без поливу, поки не стало зрозуміло, які саме розетки вижили. Від пишного куща залишилися три штуки.
Відокремивши все неживе і пересадивши рослина в ту ж землю, трохи додавши своєї, виставила назад на сходи, чого широким підвіконням пропадати без толку? Все літо провітрювалася з відкритим віконцем, напрямок вікна – схід, сонце з раннього ранку і до 12 годин. Приблизно рік вона у мене відходила, потроху зростала заново, а цією весною зацвіла.
Цвіте вночі, я б так і не побачила квітів, тільки бутони, якщо б не гуляла вечорами з собакою. Приємно пахне чимось солодким:)